вирискатися
ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся.
— У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Мирний, III, 1954, 94);
— Та ти не гарячкуй, браток… Ач, швидкий вирискався! (Кучер, Прощай.., 1957, 170).
Словник української мови (СУМ-11)