виритий
ВИ́РИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рити.
Вузенька стежка звертає вліво, на кладку через глибокий рівчак, виритий весняними водами (Гур., Осок. друзі, 1946, 31).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́РИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рити.
Вузенька стежка звертає вліво, на кладку через глибокий рівчак, виритий весняними водами (Гур., Осок. друзі, 1946, 31).
Словник української мови (СУМ-11)