виробка

ВИ́РОБКА, и, ж.

1. гірн. Місце, де видобувають корисні копалини.

Учили виробку кріпить і готувати лаву (Дор., Три богатирі, 1959, 23);

Мабуть дратує [Борис] декого з тих, що на своїм віку пройшли тисячі метрів вертикальних виробок (Рудь, Гомін.., 1959, 151);

Тепер лишилося підпалити бікфордів шнур і чекати вибухів. Всі швидко поховалися в порожні виробки, куди не досягає пряма вибухова хвиля (Ткач, Плем’я.., 1961, 240).

2. заст., діал. Виріб (у 1 знач.).

На довгих столах цілі оберемки огню-світу.., цілі купи усяких наїдків та напитків; вистави штучних виробок з скла (Мирний, III, 1954, 261).

Значення в інших словниках

1. виробка — ви́робка 1 іменник жіночого роду місце, де видобувають корисні копалини ви́робка 2 іменник жіночого роду виріб діал.  Орфографічний словник української мови
2. виробка — -и, ж. 1》 гірн. Місце, де видобувають корисні копалини. 2》 заст., діал. Виріб (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виробка — ВИ́РОБКА, и, ж. 1. перев. мн., гірн. Місце, де видобувають корисні копалини. Тепер лишилося підпалити бікфордів шнур і чекати вибухів. Всі швидко поховалися в порожні виробки, куди не досягає пряма вибухова хвиля (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. виробка — Порожній простір у шахті, що виник після вибирання породи під час гірничих робіт; розрізняють просторові в. (напр., камера), тунельні в., що можуть бути горизонтальними (напр., штрек, квершлаг), похилими та вертикальними (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
5. виробка — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є.  Словник синонімів української мови
6. виробка — Ви́робка, -ки ж. = виріб 1. Золоті й срібні виробки. Мир. ХРВ. 68.  Словник української мови Грінченка