вироджуватися
ВИРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́РОДИТИСЯ, иться, док.
1. Втрачати кращі риси, ставати гіршим, неякісним.
— Працювати треба завжди і скрізь, — не погоджувався Василь. — Без праці людина деградує, вона вироджується (Загреб., Спека, 1961, 25);
// у кого — що. Перетворюватися в кого-небудь гіршого, у щось гірше.
Ми вели б неустанну боротьбу між собою, котра остаточно мусила виродитися у ненависть (Коб., І, 1956, 93).
2. біол. Знижувати свою життєвість (плодючість, здатність пристосовуватися до зовнішніх умов і т. ін.) в кожному наступному поколінні організмів, що призводить до вимирання.
Головне — зберегти насінні властивості сорту і не дати йому виродитись (Колг. Укр., 11, 1958, 35).
Словник української мови (СУМ-11)