вироджуватися
ВИРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́РОДИТИСЯ, иться, док.
1. Знижувати свою життєвість (плодючість, здатність пристосовуватися до зовнішніх умов і т. ін.) у кожному наступному поколінні організмів, що призводить до вимирання.
Картопля, як відомо, швидко вироджується (з наук.-попул. літ.);
Головне – зберегти насінні властивості сорту і не дати йому виродитись (з наук. літ.).
2. перен. Утрачати найкращі риси, здатність до подальшого розвитку; занепадати.
Вона в розпачі бачила, що кохання не кінчається, а вироджується (В. Підмогильний);
– Працювати треба завжди і скрізь, – не погоджувався Василь. – Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Загребельний);
Тяжко мені і соромно, що виродивсь мій рід. Нема в мене гордої вдачі Тараса Бульби (О. Довженко);
// у кого – що. Перетворюватися у кого-небудь гіршого, у щось гірше.
Гуцульська музика вироджується в кіч (Ю. Андрухович);
Ми вели б неустанну боротьбу між собою, котра остаточно мусила виродитися у ненависть (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)