вирівнювач

ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч., техн. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь.

Тричі на день комбайна зупиняють, підтяшують кріплення, оглядають пальці вирівнювачів і леза ножів (Кучер, Дорога.., 1958, 216);

Корені у вирівнювачі [бурякокомбайна СПГ-1] встановлюються так, щоб їх головки були на одному рівні. У цьому положенні корені переміщаються до ножа, який обрізає гичку (Механ. і електриф.., 1953, 249).

Значення в інших словниках

1. вирівнювач — вирі́внювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вирівнювач — -а, ч., тех. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирівнювач — ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь. Корені буряків у вирівнювачі бурякокомбайна встановлюються так, щоб їх головки були на одному рівні.  Словник української мови у 20 томах