вирізний

ВИРІЗНИ́Й, а, е. Зробл. за допомогою різьблення;

// Який має вирізи (у 1 знач.).

Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в’є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з’єднали береги (Мал., II, 1956, 160).

Значення в інших словниках

1. вирізний — вирізни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вирізний — -а, -е. Зробл. за допомогою різьблення. || Який має вирізи (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирізний — ВИРІЗНИ́Й, а́, е́. Зроблений за допомогою різьби, вирізання. Вона зорі не помічає, Сидить з похиленим чолом І до листа не прикладає Печатки з вирізним гербом (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); * Образно. Сяяв церкви вирізний картон (М.  Словник української мови у 20 томах