вирізний

ВИРІЗНИ́Й, а́, е́.

Зроблений за допомогою різьби, вирізання.

Вона зорі не помічає, Сидить з похиленим чолом І до листа не прикладає Печатки з вирізним гербом (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

* Образно. Сяяв церкви вирізний картон (М. Зеров);

// Який має вирізи (у 1 знач.).

Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в'є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з'єднали береги (А. Малишко);

Попереду було видно перспективу вирізних арок (із журн.);

// Який вирізається з чогось.

Купон являє собою вирізний талон із надрукованою на ньому цифрою купонної ставки (із журн.);

У часи мого дитинства улюбленими нашими іграшками були вирізні ляльки, вигляд і наряди яких залежали від нас самих (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вирізний — вирізни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вирізний — -а, -е. Зробл. за допомогою різьблення. || Який має вирізи (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирізний — ВИРІЗНИ́Й, а, е. Зробл. за допомогою різьблення; // Який має вирізи (у 1 знач.). Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в’є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з’єднали береги (Мал., II, 1956, 160).  Словник української мови в 11 томах