вирізний

ВИРІЗНИ́Й, а́, е́.

Зроблений за допомогою різьби, вирізання.

Вона зорі не помічає, Сидить з похиленим чолом І до листа не прикладає Печатки з вирізним гербом (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

* Образно. Сяяв церкви вирізний картон (М. Зеров);

// Який має вирізи (у 1 знач.).

Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в'є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з'єднали береги (А. Малишко);

Попереду було видно перспективу вирізних арок (із журн.);

// Який вирізається з чогось.

Купон являє собою вирізний талон із надрукованою на ньому цифрою купонної ставки (із журн.);

У часи мого дитинства улюбленими нашими іграшками були вирізні ляльки, вигляд і наряди яких залежали від нас самих (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me