1. Орфографічний словник української мови

вирізний

вирізни́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирізний — -а, -е. Зробл. за допомогою різьблення. || Який має вирізи (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирізний — ВИРІЗНИ́Й, а́, е́. Зроблений за допомогою різьби, вирізання. Вона зорі не помічає, Сидить з похиленим чолом І до листа не прикладає Печатки з вирізним гербом (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); * Образно. Сяяв церкви вирізний картон (М. Словник української мови у 20 томах
  3. вирізний — ВИРІЗНИ́Й, а, е. Зробл. за допомогою різьблення; // Який має вирізи (у 1 знач.). Де в полі батько йде в глибокій борозні, Де спалений дубчак в’є листя вирізні, Дніпро і синій Сян з’єднали береги (Мал., II, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах