вирізнений

ВИ́РІЗНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́різнити.

Письменник з освітою широкою і великою, здавалося б, вирізнений з селянського побуту усіма своїми звичками, більше дорожить народнопоетичними засобами вислову, аніж усіма книжними ресурсами (М. Зеров);

// ви́різнено, безос. пред.

Серед ідей творців соціології натовпу вирізнено проблему наявності надіндивідуальної свідомості, наділеної емпіричними характеристиками (з наук. літ.).