вирізнений

ви́різнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізнити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирізнений — ви́різнений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирізнений — ВИ́РІЗНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́різнити. Письменник з освітою широкою і великою, здавалося б, вирізнений з селянського побуту усіма своїми звичками, більше дорожить народнопоетичними засобами вислову, аніж усіма книжними ресурсами (М. Словник української мови у 20 томах