вирізнений
ви́різнений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізнити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирізнений — ви́різнений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- вирізнений — ВИ́РІЗНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́різнити. Письменник з освітою широкою і великою, здавалося б, вирізнений з селянського побуту усіма своїми звичками, більше дорожить народнопоетичними засобами вислову, аніж усіма книжними ресурсами (М. Словник української мови у 20 томах