вирізнятися

ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́РІЗНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Виділятися серед інших, бути помітним через які-небудь ознаки.

Дедалі вирізняються окремі групи і розмови (Л. Укр., II, 1951, 480);

Деякі голоси Ярошенко впізнав одразу; вирізнялися два дисканти братів Мосурів (Вас., Вибр., 1950, 105);

Ніжний чорний вус вирізняється на поголеному і безклопітному обличчі (Ле, Мої листи, 1945, 133);

Серед тих собак вирізнявся своїм зростом великий Волохан. У запряжці він вів за собою інших собак, бо був найсильніший (Трубл., І, 1955, 276);

На Київщині в XVII ст. вже не було общинного землеволодіння, ясно вирізнилися окремі господарства (Укр. іст. ж., 1, 1960, 69).

Значення в інших словниках

1. вирізнятися — вирізня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вирізнятися — Відрізнятися, виділятися, (чим) відзначатися, (хистом) визначатися.  Словник синонімів Караванського
3. вирізнятися — -яюся, -яєшся, недок., вирізнитися, -нюся, -нишся, док. Відрізнятися від інших, бути помітним через які-небудь ознаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вирізнятися — ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́РІЗНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Виділятися серед інших, бути помітним. Дедалі вирізняються окремі групи і розмови (Леся Українка); Деякі голоси Ярошенко впізнав одразу; вирізнялися два дисканти братів Мосурів (С.  Словник української мови у 20 томах
5. вирізнятися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
6. вирізнятися — Вирізня́тися, -зня́юся, -зня́єшся, -зня́ються; ви́різнитися, -різнюся, -різнишся, -зняться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)