вирішний

ВИРІШНИ́Й, а́, е́. Те саме, що виріша́льний.

Був [народ Росії] найвірнішим братом України, Її оплотом в вирішні години (Бажан, Роки, 1957, 226);

Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Шовк., Інженери, 1956, 157).

Значення в інших словниках

1. вирішний — вирішни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вирішний — -а, -е. Те саме, що вирішальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирішний — ВИРІШНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що виріша́льний. То був історичний вечір, вирішний (Іван Ле); Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. вирішний — ВИРІША́ЛЬНИЙ (від якого залежить остаточне вирішення), ВИРІШНИ́Й. Сварити їх поміж собою Косінському ще не було на руку в такий вирішальний час (І. Ле); (Журейко:) Згодиться (муляр) ще йому. І не в одну хвилину вирішну (І. Кочерга).  Словник синонімів української мови