вирішний
ВИРІШНИ́Й, а́, е́, рідко.
Те саме, що виріша́льний.
То був історичний вечір, вирішний (Іван Ле);
Як це трапилось, .. що він не подумав про вирішну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю. Шовкопляс);
Карл XІІ ішов уперед, побив росіян і зайняв Гродно. 11 лютого 1708 р. він зупинився перед Сморгонем: вирішний мент наближався (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)