Словник української мови в 11 томах

висвячуватися

ВИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док., церк.

1. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання.

Вони [брати] попросили одного старого священика, котрий вже не мав парафії, "наблюдати" вільшаницьку парафію, доки Харитін висвятиться на священика (Н.-Лев., III, 1956, 12);

Скінчивши теологію, він оженився, висвятився.. і зараз першого року повдовів (Фр., VII, 1951, 296).

2. тільки недок. Пас. до висвя́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. висвячуватися — висвя́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. висвячуватися — -уюся, -уєшся. недок., висвятитися, -ячуся, -ятишся, док., церк. 1》 Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. 2》 тільки недок. Пас. до висвячувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвячуватися — ВИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док. 1. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. Вони [брати] попросили одного старого священика, котрий вже не мав парафії, “наблюдати” вільшаницьку парафію...  Словник української мови у 20 томах