висипання

ВИСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висипа́ти і висипа́тися.

Діючи на рослини, на яких паразитувала повитиця, гербіцид пригнічував і її, вона гинула до висипання насіння (Колг. Укр., 8, 1956, 26);

Висипання пухирців.

Значення в інших словниках

1. висипання — висипа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висипання — -я, с. Дія за знач. висипати і висипатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висипання — ВИСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висипа́ти і висипа́тися. Використання стійких до висипання насіння сортів гороху зменшує втрати урожаю під час збирання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах