висипання
ВИСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висипа́ти і висипа́тися.
Діючи на рослини, на яких паразитувала повитиця, гербіцид пригнічував і її, вона гинула до висипання насіння (Колг. Укр., 8, 1956, 26);
Висипання пухирців.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висипання — висипа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- висипання — -я, с. Дія за знач. висипати і висипатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висипання — ВИСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висипа́ти і висипа́тися. Використання стійких до висипання насіння сортів гороху зменшує втрати урожаю під час збирання (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах