висиплятися
ВИСИПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СПАТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́спляться; док. Спати довго, досхочу, цілком задовольняючи потребу у сні.
— Лягай раніше, висипляйся, бо завтра чи і вночі доведеться спати, — каже їй хазяйка (Мирний, III, 1954, 82);
[Савка:] Ти, Василино, завтра не буди мене рано. Хоч раз на тиждень висплюся до ладу (Вас., III, 1960, 60);
Моряк поспішав виспатись, бо вже кілька ночей або зовсім не спав, або спав по дві-три години (Трубл., І, 1955, 351).
Словник української мови (СУМ-11)