висиплятися
ВИСИПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СПАТИСЯ, плюся, пишся; мн. ви́спляться; док.
Спати довго, досхочу, цілком задовольняючи потребу в сні.
– Лягай раніше, висипляйся, бо завтра чи і вночі доведеться спати, – каже їй хазяйка (Панас Мирний);
[Савка:] Ти, Василино, завтра не буди мене рано. Хоч раз на тиждень висплюся до ладу (С. Васильченко);
Моряк поспішав виспатись, бо вже кілька ночей або зовсім не спав, або спав по дві-три години (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)