висипляти
ВИСИПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СПАТИ, плю, пиш; мн. ви́сплять; док., розм., рідко.
1. Спати протягом певного часу.
Виспав усю ніч (Сл. Гр.);
Ніч виспав погано, ввижалися різні чорти та примари (І. Білик).
2. тільки док., кого, що. Домогтися кого-, що-небудь, одержати що-небудь нічого не роблячи, лише сплячи.
Виспать коваля і бондаря (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)