вискоблювання —
виско́блювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вискоблювання —
-я, с. Дія за знач. вискоблювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вискоблювання —
ВИСКО́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виско́блювати. На відміну від мисливського ножа з грубими зубцями у цього кам'яного клинка зубці “відтиснуті” так, що вийшло гладке, але гостре лезо, явно пристосоване для вискоблювання шкур (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах