вискоблювання

ВИСКО́БЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виско́блювати.

На відміну від мисливського ножа з грубими зубцями у цього кам'яного клинка зубці “відтиснуті” так, що вийшло гладке, але гостре лезо, явно пристосоване для вискоблювання шкур (з наук.-попул. літ.);

Операція полягає у вискоблюванні патологічних тканин з альвеоли й поверхні кореня (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вискоблювання — виско́блювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вискоблювання — -я, с. Дія за знач. вискоблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вискоблювання — ВИСКО́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виско́блювати.  Словник української мови в 11 томах