вискоблювання
ВИСКО́БЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. виско́блювати.
На відміну від мисливського ножа з грубими зубцями у цього кам'яного клинка зубці “відтиснуті” так, що вийшло гладке, але гостре лезо, явно пристосоване для вискоблювання шкур (з наук.-попул. літ.);
Операція полягає у вискоблюванні патологічних тканин з альвеоли й поверхні кореня (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискоблювання — виско́блювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вискоблювання — -я, с. Дія за знач. вискоблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискоблювання — ВИСКО́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виско́блювати. Словник української мови в 11 томах