1. Словник української мови у 20 томах

вискоблювати

ВИСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СКОБЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Скребти, очищаючи що-небудь або видаляючи щось.

Малий прибирав черепки від корчаги, витирав, вискоблював від олії і посипав піском дошки (Ю. Логвин);

Хлопцям ретельно голили голови, вискоблюючи кожну волосинку під корінь (із журн.);

Невеличкий низенький стіл стояв поруч із літописцем: чорнильниця, пера, невеличкий ніж, яким заточували пера, ним іще вискоблювали з пергаменту помилки або виправлення (з газ.);

– Поки не вискоблите [кадуб] всередині як слід, я не візьму його (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискоблювати — виско́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вискоблювати — -юю, -юєш, недок., вискоблити, -лю, -лиш, док., перех. Скребти, очищаючи що-небудь або видаляючи щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискоблювати — див. вишкрібати Словник синонімів Вусика
  4. вискоблювати — ВИСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СКОБЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Скребти, очищаючи що-небудь або видаляючи щось. Словник української мови в 11 томах