висковзаний
ВИ́СКОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сковзати.
Швидко вибралась [дівчинка] за село, задріботіла битою дорогою, висковзаною багатьма полозками (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 259).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́СКОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сковзати.
Швидко вибралась [дівчинка] за село, задріботіла битою дорогою, висковзаною багатьма полозками (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 259).
Словник української мови (СУМ-11)