вислизнути

ВИ́СЛИЗНУТИ див. вислиза́ти.

Значення в інших словниках

1. вислизнути — ви́слизнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вислизнути — док., ВИПОРСНУТИ, виприснути; П. втікти; (з біди) викрутитися.  Словник синонімів Караванського
3. вислизнути — [вислиезнутие] -ну, -неиш; нак. -зние, -з(‘)н'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. вислизнути — див. вислизати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вислизнути — ВИ́СЛИЗНУТИ див. вислиза́ти.  Словник української мови у 20 томах
6. вислизнути — див. тікати  Словник синонімів Вусика
7. вислизнути — вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого. 1. рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так... у достатках...  Фразеологічний словник української мови
8. вислизнути — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
9. вислизнути — Ви́слизнути, -ну, -неш, -нуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. вислизнути — Ви́слизнути, -ну, -неш гл. — кому з рук. Выскользнуть.  Словник української мови Грінченка