вислизнути

ВИ́СЛИЗНУТИ див. вислиза́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вислизнути — ви́слизнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вислизнути — док., ВИПОРСНУТИ, виприснути; П. втікти; (з біди) викрутитися. Словник синонімів Караванського
  3. вислизнути — [вислиезнутие] -ну, -неиш; нак. -зние, -з(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. вислизнути — див. вислизати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вислизнути — ВИ́СЛИЗНУТИ див. вислиза́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. вислизнути — див. тікати Словник синонімів Вусика
  7. вислизнути — вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого. 1. рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так... у достатках... Фразеологічний словник української мови
  8. вислизнути — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. вислизнути — Ви́слизнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вислизнути — Ви́слизнути, -ну, -неш гл. — кому з рук. Выскользнуть. Словник української мови Грінченка