висміяний

ВИ́СМІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сміяти.

Це була якась мить, але й її було досить, щоб вибити хлопця з тієї середньої лінії, яка проходить між страхом бути висміяним і гордим почуттям людської гідності (Кол., Терен.., 1959, 99).

Значення в інших словниках

1. висміяний — ви́сміяний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. висміяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висміяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висміяний — ВИ́СМІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сміяти. Це була якась мить, але й її було досить, щоб вибити хлопця з тієї середньої лінії, яка проходить між страхом бути висміяним і гордим почуттям людської гідності (П.  Словник української мови у 20 томах