1. Словник української мови в 11 томах

висміяний

ВИ́СМІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сміяти.

Це була якась мить, але й її було досить, щоб вибити хлопця з тієї середньої лінії, яка проходить між страхом бути висміяним і гордим почуттям людської гідності (Кол., Терен.., 1959, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висміяний — ви́сміяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висміяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висміяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висміяний — ВИ́СМІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сміяти. Це була якась мить, але й її було досить, щоб вибити хлопця з тієї середньої лінії, яка проходить між страхом бути висміяним і гордим почуттям людської гідності (П. Словник української мови у 20 томах