висміюватися

ВИСМІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ВИСМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́СМІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док.

1. тільки док. Насміятися досхочу, закінчити сміятися.

Потреба висміятися засіла в горлянці, він [Анатоль] безсилий опанувати її (Кач., II, 1958, 325);

Старий презирливо переждав, поки висміється парубок (Стельмах, Хліб.., 1959, 347).

2. з кого, діал. Насміхатися.

В молодих сільських хлопців не тішилась Рахіра симпатією. Вони погорджували нею явно і висміювалися з неї голосно (Коб., II, 1956, 75);

Боярська служба.. похіпніша з одних гордо висміватися, а перед другими низенько хилитися (Фр., VI, 1951, 11).

3. тільки недок. Пас. до висмі́ювати.