висміювати

ВИСМІ́ЮВАТИ, юю, юєш і рідко ВИСМІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СМІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Брати на сміх, виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, з чогось.

Цю особливу прихильність до Соломії помічав не тільки Остап, а всі, і лиш висміювали бідного коротконогого лицаря (Коцюб., І, 1955, 347);

Чим далі, тим сміливішими, саркастичнішими ставали його [Тараса] рядки, в яких він висміював порядки, придворних блюдолизів, пузату, вигодовану старшину (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 318);

Вони [козаки] зразу ж почали вигукувати, хто що прирозумів, намагаючись якнайдошкульніше висміяти противника (Панч, III, 1956, 490).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висміювати — висмі́ювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. висміювати — ВИСМІВАТИглузувати, кепкувати, брати на глузи <�глум, кпини, сміх>, кпити з кого; (копіюючи) пародіювати; осмівати, обсмію-; п-к -АЮЧИЙ, -ІЮЮЧИЙ, що глузує, радий висміяти, глузій, вдатний на кпини, глузливий, насміхастий. Словник синонімів Караванського
  3. висміювати — -юю, -юєш і рідко висмівати, -аю, -аєш, недок., висміяти, -ію, -ієш, док., перех. Брати на сміх, виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, із чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висміювати — див. осміювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. висміювати — ВИСМІ́ЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВИСМІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СМІЯТИ, ію, ієш, док., кого, що. Брати на сміх, виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, із чогось. Словник української мови у 20 томах
  6. висміювати — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
  7. висміювати — ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Словник синонімів української мови
  8. висміювати — Висмі́ювати, -мі́юю, -мі́юєш і висміва́ти, -ва́ю, -ва́єш; ви́сміяти, -мію, -мієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)