висміювання

ВИСМІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. висмі́ювати.

Ованес Туманян вирішив боротися проти царського свавілля.. висміюванням цих же самих царів, сатирою, бичуванням! (Тич., III, 1957, 87);

Метод висміювання, прийоми гострої сатиричної характеристики В. І. Ленін вважав одним з кращих засобів ідеологічної боротьби (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висміювання — висмі́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висміювання — -я, с. Дія за знач. висміювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висміювання — ВИСМІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. висмі́ювати. Два пастушки з цікавістю поглядали на наших хлопців, бистро знаходячи достойні висміювання речі (Г. Словник української мови у 20 томах