високомистецький
ВИСОКОМИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Зробл. мистецьки, з великою майстерністю.
Виносилися надвір картини, серед яких були дійсно високомистецькі зразки (Вільде, Сестри.., 1958, 456);
// Сповнений високого мистецтва, великої майстерності.
Ніхто з учасників цього вечора не мав такого успіху, як Марко Лукич [Кропивницький]. Ніхто з нас, акторської молоді, навіть не уявляв такого високомистецького виконання, а тим більше такого глибокого аналізу, такого психологічного і соціального розкриття літературного твору (Збірник про Кроп., 1955, 336).
Словник української мови (СУМ-11)