Словник української мови в 11 томах

високоосвічений

ВИСОКООСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. З широкою освітою, з великими знаннями.

Як показує багатюща і різноманітна спадщина Шевченка, він був високоосвіченою людиною разом із своїми сучасниками — Бєлінським, Герценом, Тургенєвим, Некрасовим, Добролюбовим і Чернишевським — стояв на вершині тогочасної культури (Наука.., 3, 1961, 15);

Онопрій спочатку ніяковів перед Гриньовим, Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав навіть вступати з ним в розмову (Іщук, Вербівчани, 1961, 68).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. високоосвічений — високоосві́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високоосвічений — [виесокооусв’ічеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. високоосвічений — -а, -е. З широкою освітою, з великими знаннями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. високоосвічений — ВИСОКООСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Із ґрунтовною освітою, з глибокими знаннями. На щастя, вітчим (до речі, теж учитель) був людиною великої і щедрої душі, високоосвіченою й інтелігентною (Д.  Словник української мови у 20 томах