високоорганізований
ВИСОКООРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який має найскладнішу і найдосконалішу будову (звичайно про живу матерію, організми).
Мислення — це властивість високоорганізованої матерії, а саме — властивість мозку (Логіка, 1953, 6).
2. Який має дуже високу, досконалу організацію, структуру.
Комунізм — це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників (Ком. Укр., 9, 1961, 23).
Словник української мови (СУМ-11)