високоорганізований
ВИСОКООРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який має найскладнішу і найдосконалішу будову (звичайно про живу матерію).
У високоорганізованих тварин і людини традиційно описують п'ять найочевидніших чуттів: зір, слух, смак, нюх і дотик (з наук. літ.);
Мислення – це властивість високоорганізованої матерії, а саме – властивість мозку (з навч. літ.).
2. Який має дуже високу, досконалу організацію, структуру.
Р. Бредбері – майстер винятково прозорої та ясної мови з високоорганізованим синтаксисом, зі своїм ритмічним плином оповіді (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)