високородний
ВИСОКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Знатного, аристократичного роду.
[Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Л. Укр., II, 1951, 408);
Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Смолич, II, 1958, 115).
Словник української мови (СУМ-11)