вистрочений

ВИ́СТРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́строчити.

На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (Головко, II, 1957, 125).

Значення в інших словниках

1. вистрочений — ви́строчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вистрочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вистрочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистрочений — ВИ́СТРОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́строчити. На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (А. Головко); Ось як одягаються татари.  Словник української мови у 20 томах