вистукування

ВИСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією.

Через наушники він [радист] вслухався до вистукування ключа (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 234).

Значення в інших словниках

1. вистукування — висту́кування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вистукування — -я, с. Дія за знач. вистукувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистукування — ВИСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Продовжувався .. танець без музики, під глухі удари, під вистукування каблуків (Ю.  Словник української мови у 20 томах