вистукування
ВИСТУ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією.
Продовжувався .. танець без музики, під глухі удари, під вистукування каблуків (Ю. Винничук);
Почуття ритму в учнів перевіряється вистукуванням нескладних ритмічних малюнків (з навч. літ.);
Через наушники [навушники] він вслухався до вистукування ключа (Д. Бедзик);
Вистукування (перкусія) застосовується для дослідження багатьох органів і систем, але найбільше значення воно має при обстеженні органів дихання (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)