виступці
ВИ́СТУПЦІ, ів, мн. (одн. ви́ступець, пця, ч.), розм. Хатні туфлі.
А одежа яка: ..шовкова плахта, виступці золотом вигаптувані (Стор., І, 1957, 188);
По підлозі зашаркав хтось виступцями (Панч, Синів.., 1959, 101).
◊ На ви́ступці, ірон. — іди (ідіть) геть.
— Ну, а тепер, — к бісу, на виступці! — весело загомоніла вона. — Незабаром батько з матір’ю буде! (Мирний, II, 1954, 236).
Словник української мови (СУМ-11)