ВИСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
висувний —
висувни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
висувний —
-а, -е. Якого можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висувний —
ВИСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні. Машиніст сховався в кабіні, щільно закриваючись там, а ми полізли наверх і розмістилися на висувних драбинках (М. Трублаїні); На кормі міні-вітрильника є висувний трап для купання (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
висувний —
Висувни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)