Словник української мови в 11 томах

висувний

ВИСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. висувний — висувни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. висувний — -а, -е. Якого можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висувний — ВИСУВНИ́Й, а́, е́. Який можна висувати, який може висуватися з чого-небудь назовні. Машиніст сховався в кабіні, щільно закриваючись там, а ми полізли наверх і розмістилися на висувних драбинках (М. Трублаїні); На кормі міні-вітрильника є висувний трап для купання (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. висувний — Висувни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)