висуджувати
ВИСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. Судом домагатися чого-небудь.
— Це ж і раніше ви своє право висудили! — Тоді висудили, а тепер вже й не знаю, як буде. Витягнули, видряпали мирові посередники всілякі закони — і всі проти мужика (Стельмах, Хліб.., 1959, 349).
2. Виносити вирок.
З яких законів волосні судді висудили той рішенець, того ні Семен, ні Мартоха, ні самі судді не знали (Л. Укр., III, 1952, 638).
Словник української мови (СУМ-11)