висуджувати

вису́джувати

-ую, -уєш, недок., висудити, -джу, -диш, док., перех., розм.

1》 Судом домагатися чого-небудь.

2》 Виносити вирок.

Значення в інших словниках

1. висуджувати — вису́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. висуджувати — ВИСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУДИТИ, джу, диш, док., що, розм. 1. Домагатися через суд чого-небудь. – Тепер він хоче цей недобудований будинок у мене висуджувати, мене завтра викликають до суду (з Інтернету); Як судився за півня з сусідою...  Словник української мови у 20 томах
3. висуджувати — ВИСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Судом домагатися чого-небудь. — Це ж і раніше ви своє право висудили! — Тоді висудили, а тепер вже й не знаю, як буде.  Словник української мови в 11 томах