висунення
ВИ́СУНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́сунути 2 і ви́сунутися 2.
Висунення [членів штабу на інструкторські посади] викликало серед штабістів бурхливий інтерес (Мик., II, 1957, 526);
Надзвичайні здібності Г. Ю. Крачковського сприяли висуненню його в перші ряди російських сходознавців (Видатні вітч. географи.., 1954, 136).
Словник української мови (СУМ-11)