висунення

ВИ́СУНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́сунути 2 і ви́сунутися 2.

Висунення [членів штабу на інструкторські посади] викликало серед штабістів бурхливий інтерес (Мик., II, 1957, 526);

Надзвичайні здібності Г. Ю. Крачковського сприяли висуненню його в перші ряди російських сходознавців (Видатні вітч. географи.., 1954, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висунення — ви́сунення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висунення — -я, с. Дія за знач. висунути 2) і висунутися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висунення — ВИ́СУНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́сунути 2, 3 і ви́сунутися 2. Право висунення кандидатів на посаду Президента України належить безпосередньо виборцям (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. висунення — рос. выдвижение переміщення працівника на більш високу за рівнем кваліфікаційних вимог і заробітної плати посаду. Є важливим інструментом менеджменту в комплектуванні організаційних структур компетентними кадрами... Eкономічна енциклопедія