1. Словник української мови в 11 томах

висунений

ВИ́СУНЕНИЙ, ВИ́СУНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сунути.

Сам же Наполеон розумів, що в Смоленську була лише заслона, висунена російською армією, але не вся армія (Кочура, Зол. грамота, 1960, 178);

Явдоха.. чула їхнє [вовків] важке дихання, бачила їхні висунуті червоні язики (Донч., III, 1956, 56);

Він [Синявін] ішов з повагою, але й не без пихи, властивої молодій людині, несподівано висунутій на начальника (Ле, Міжгір’я, 1953, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висунений — ви́сунений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висунений — висунутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висунути. || висунено, висунуто безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висунений — ВИ́СУНЕНИЙ, ВИ́СУНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́сунути. Явдоха .. чула їхнє [вовків] важке дихання, бачила їхні висунуті червоні язики (О. Словник української мови у 20 томах