висікатися
ВИСІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́СІКТИСЯ, ічеться, док.
1. розм. Розщеплюючись на кінцях, відламуватися дрібними частинками, випадати (про волосся, волос).
Грива коневі геть висіклася (Сл. Гр.);
Висіклися вуса Мартина Івановича. Не стало тієї пишноти і краси, як колись (Коп., Тв., 1955, 289);
// Розлазитися по нитці на згинах, краях одежі (про тканини).
2. Тільки недок. Пас. до висіка́ти 1.
Словник української мови (СУМ-11)