висічення —
ви́січення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
висічення —
-я, с. Дія за знач. висікти 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
висічення —
ВИ́СІЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́сікти 1, 2, 5. Пропонуємо висічення барельєфів, виконання графічних портретів на пам'ятниках (з мови реклами); Для кращого загоєння рваної рани необхідно зробити висічення її забруднених країв (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах